6.1.4 Вступ в Linux та базові команди

Linux Banner

Linux — це операційна система, яка, як і Windows чи macOS, керує комп’ютером. Однак вона має свої особливості, які роблять її придатною для різних завдань - від серверів до пристроїв, що вбудовуються, і навіть для настільних ПК. Головна відмінність Linux від більшості інших операційних систем полягає в тому, що вона є відкритим програмним забезпеченням, тобто вихідний код доступний для вивчення та змін.

Вона заснована на UNIX — сімейства операційних систем, яке було розроблено в 1960-х роках і дуже вплинуло на створення інших ОС. Linux існує в різних дистрибутивах, таких як Ubuntu, Debian, CentOS, Fedora та багато інших. Кожен із них трохи відрізняється, але базові принципи залишаються однаковими.

Варіативність дистрибутивів Linux – що вибрати?

Одним із ключових аспектів Linux є наявність безлічі дистрибутивів. Кожен дистрибутив Linux має свої особливості та призначений для різних цілей, від простоти у використанні до максимальної кастомізації та оптимізації для серверів. Вибір дистрибутива залежить від потреб користувача та його рівня знань.

Основні дистрибутиви:

  • Ubuntu та його похідні (Linux Mint, Zorin OS і т.д.) — найбільш популярні та зручні для початківців. Вони орієнтовані користувача, забезпечуючи простий інтерфейс і доступність пакетів через менеджери пакетів.
  • Debian — більш стабільний і придатний для тих, хто цінує безпеку та довговічність, але потребує більшого часу на налаштування.
  • Fedora — дистрибутив, орієнтований на новітні технології та співтовариство розробників. Він більш “свіжий” у порівнянні з Ubuntu, але може бути менш стабільним.
  • Arch Linux - для досвідчених користувачів. Arch пропонує повну кастомізацію і установка на ньому нагадує налаштування системи з нуля.
  • CentOS/RHEL — орієнтовані на серверне використання та пропонують високу стабільність, що робить їх ідеальними для серверів та організацій.
  • Kali Linux — дистрибутив, що спеціалізується на безпеці та тестуванні на проникнення.

Для новачків рекомендується в першу чергу Ubuntu або Mint або Zorin OS (для навчання), тому що вони пропонують максимально зручний інтерфейс та простоту налаштування.

Вибір залежить від вашого досвіду та того, які завдання вам потрібно вирішувати. Linux дозволяє користувачам гнучко налаштувати систему, але для новачків важлива простота та підтримка.

Основні відмінності

Якщо ви звикли працювати з Windows, перехід у Linux може здатися незвичним. Ось кілька ключових відмінностей:

  • Командний рядок — на відміну від Windows, де інтерфейс та всі дії виконуються в основному через графічне оточення, Linux широко використовує командний рядок. У Windows теж можна працювати з командним рядком (CMD або PowerShell), як і дистрибутиви Linux часто мають версії з графічною оболонкою, але суто статистично в Linux це набагато основний спосіб взаємодії з системою.

  • Гнучкість та налаштування — в Linux можна налаштовувати все, що завгодно, починаючи від самого ядра системи і закінчуючи кожним сервісом. Windows зазвичай обмежує користувачу можливість налаштування, даючи інтерфейс із вже заздалегідь визначеними параметрами.

  • Безпека — Linux вважається більш безпечною операційною системою порівняно з Windows. Це з тим, більшість користувачів у Linux працюють без прав суперкористувача (root), й у виконання адміністративних дій потрібно введення пароля.

  • Оновлення та встановлення програм — у Linux програми часто встановлюються через менеджери пакетів, такі як apt або yum, а не через скачування та встановлення файлів із сайту. Оновлення системи також відбуваються централізовано, і це може бути безпечнішим і зручнішим способом підтримки системи в актуальному стані.

  • Файлова система — на відміну від Windows, де використовується система NTFS та розділи C:, D:, E…, у Linux все починається з єдиної кореневої папки /. Усі файли та каталоги можуть бути організовані у дереві, починаючи з кореня.

У цілому нині, ОС сімейства Linux значно продуктивніші у тих серверної роботи. Хоча Microsoft має власну серверну ОС Windows Server, використовується вона швидше в нішевих проектах з певними залежностями або специфічними запитами.

Детально про переваги та недоліки Linux у порівнянні з Windows

Переваги Linux:

  • Відкритість та кастомізація. Linux є відкритим ПЗ, що дозволяє користувачеві змінювати вихідний код, налаштовувати систему та встановлювати тільки ті компоненти, які необхідні. Дистрибутиви Linux пропонують вибір налаштувань, які можуть підлаштувати систему під будь-які вимоги, від легкості до максимальної безпеки.

  • Безпека. У Linux використовується модель безпеки з правами користувачів, де звичайний користувач не має доступу до системних файлів, що підвищує безпеку. Linux значно рідше піддається вірусним атакам і має строгіші механізми контролю доступу.

  • Легкість та ефективність. Ядро Linux не вимагає таких ресурсів, як Windows, і може працювати на старих або слабких комп’ютерах. Завдяки легкості системи можна налаштувати робоче середовище, яке працюватиме швидше на тих самих ресурсах.

  • Стабільність і продуктивність. Linux - це система, яка ідеально підходить для серверів, оскільки вона може працювати безперебійно місяцями та роками. Для роботи з великою кількістю даних та багатозадачності Linux надає більш стабільне та передбачуване середовище

Безкоштовність. Майже всі дистрибутиви Linux є безкоштовними, на відміну від Windows, де необхідно купувати ліцензію.

Недоліки Linux:

Сумісність із програмами. Багато популярних програм, таких як Microsoft Office або Adobe Photoshop, відсутні в Linux, і доводиться шукати альтернативи (наприклад, LibreOffice або GIMP). Деякі професійні програми можуть працювати тільки в Windows, і для цього доводиться використовувати Wine або віртуальні машини.

  • Підтримка драйверів. У деяких випадках драйвери для обладнання можуть бути не так добре підтримані в Linux, особливо для нових моделей принтерів, відеокарт та інших пристроїв. Хоча ситуація покращилася, користувачі іноді стикаються з труднощами при налаштуванні драйверів.

  • Ігри. Хоча Linux все більше підтримує ігри, багато популярних ігор та ігрових платформ (наприклад, Steam) можуть не працювати так само добре, як у Windows. Для ігор на Linux необхідно використовувати Proton, або знайти альтернативи.

Складність для новачків. Для користувачів, які звикли до Windows, перехід на Linux може бути складним, особливо якщо йдеться про командний рядок та налаштування системи вручну.

Тепер, коли ми розібралися з основами, можна переходити до другого розділу, де детальніше розглянемо, що потрібно знати користувачеві Windows, що переходить на Linux.

Що потрібно знати користувачеві Windows, що переходить на Linux?

Файлова система та шляхи

У Linux немає розділів, як у Windows (C:, D:, і т.д.). Натомість вся файлова система починається з кореня (/). Усі пристрої (наприклад, жорсткі диски, флешки) монтуються в цю файлову систему і стають доступними через каталоги, наприклад /mnt або /media. Якщо Ви підключаєте зовнішній диск, він буде доступний через каталог на кшталт /media/ім'я_диска. Важливо розуміти, що вся файлова структура виглядає як єдине дерево і навіть пристрої та розділи інтегруються в це дерево.

Приклад: У Windows зовнішній диск може бути доступний як E:, а в Linux він буде доступний як /media/username/ExternalDrive.

Користувач та права доступу

У Linux кожен файл або каталог має власника, групу та права доступу, які можуть бути налаштовані окремо для читання, запису та виконання. Це важлива відмінність від Windows, де можна змінити атрибути безпеки тільки через графічний інтерфейс. У Linux управління правами доступу відбувається через команди, такі як chmod, chown, та chgrp.

Також, Linux часто використовують користувача root для виконання адміністративних завдань. У Windows можна використовувати обліковий запис адміністратора, але в Linux рекомендується запускати команди з правами root тільки за необхідності, використовуючи команду sudo перед командою.

Приклад: Якщо ви хочете змінити налаштування системи, вам потрібно буде використовувати sudo для виконання команд з правами суперкористувача, наприклад, sudo apt update для оновлення системи.

Менеджери пакетів та встановлення програм

У Linux немає такого поняття, як завантаження установчих файлів (наприклад, .exe у Windows). Усі програми встановлюються через менеджери пакетів, які є зручним інструментом для встановлення, оновлення та видалення програм. Це дозволяє швидко встановлювати програми з мінімальними зусиллями.

Приклади популярних менеджерів пакетів:

  • APT (Advanced Package Tool) для дистрибутивів на базі Debian (наприклад, Ubuntu). Для встановлення програми достатньо виконати команду типу sudo apt install firefox.
  • YUM/DNF для дистрибутивів на базі Red Hat (наприклад, Fedora, CentOS). Для встановлення програми використовуйте команду sudo dnf install firefox.
  • Pacman для Arch Linux та його похідних. Встановлення програми за допомогою sudo pacman -S firefox.

Установка через менеджер пакетів гарантує, що ви отримаєте останню стабільну версію програми і мінімізує ризик завантаження шкідливих файлів.

Оновлення системи

Оновлення у Linux відбуваються централізовано через систему пакетів. Це означає, що Вам не потрібно шукати оновлення вручну для кожної програми, як це відбувається в Windows.

У Linux оновлення часто включають не тільки оновлення для програм, але і для операційної системи та ядра. У Windows оновлення відбуваються через Центр оновлень Windows, і, хоча це теж автоматичний процес, в Linux оновлення можна контролювати за допомогою простих команд у терміналі, наприклад sudo apt update & sudo apt upgrade для оновлень в Ubuntu.

Використання командного рядка

На відміну від Windows, де командний рядок використовується рідше, Linux є основним інструментом взаємодії з системою. Знання базових команд Linux суттєво спростить використання системи, адже багато дій можна виконати швидше та ефективніше за допомогою терміналу, ніж через графічний інтерфейс.

Приклад: Для створення нового каталогу в Windows достатньо клацнути правою кнопкою миші та вибрати Створити папку. У Linux ви можете зробити це за допомогою команди у терміналі:

mkdir myfolder

Для навігації файлів у Linux використовується команда cd, а для перегляду вмісту каталогу - команда ls. У Windows це аналогічно провіднику, але через командний рядок.

Процес роботи з програмами

У Windows багато програм запускаються автоматично при старті системи і можуть працювати у фоновому режимі без вашого втручання за допомогою системи Служб. У Linux ви часто будете вручну запускати процеси, контролювати їх за допомогою команд, таких як ps для перегляду запущених процесів і kill для завершення програми. А грубим аналогом Служб є Сервіси.

Приклад: Щоб побачити список процесів, запущених на вашій системі, використовуйте команду:

ps aux

Щоб завершити процес, потрібно використати команду:

kill [PID]

де [PID] - це ідентифікатор процесу.

Налаштування системи

У Linux більшість параметрів системи доступні через текстові конфігураційні файли, які можна відредагувати за допомогою текстових редакторів, таких як nano, vim або gedit. У Windows параметри найчастіше змінюються через графічний інтерфейс або за допомогою редактора реєстру.

Приклад: Для зміни налаштувань мережі в Linux, вам потрібно буде редагувати файли, такі як /etc/network/interfaces або використовувати команди для керування мережею, наприклад nmcli.

Сумісність програм

Хоча в Linux є безліч програм для заміни популярних програм Windows, деякі програми можуть працювати тільки в Windows. Для запуску Windows-програм у Linux існує кілька рішень:

  • Wine — дозволяє запускати Windows-програми на Linux.
  • VirtualBox або VMware — дозволяє встановити Windows у віртуальній машині всередині Linux.

Такий підхід дасть вам повніше уявлення про практичні аспекти переходу з Windows на Linux. Якщо потрібно продовжити, готовий додати більше деталей!

Основні команди

Достатньо теорії. Давайте пройдемося по практиці!

Невеликий дисклеймер перед ознайомленням з командами

Команди Linux так чи інакше виконуються через термінал. Це може бути прямий термінал на Вашому локальному ПК, віддалене підключення до такого ж терміналу через VNC або IP-KVM і так далі. Але у 90% випадків - це реалізується через віддалене підключення за протоколом SSH

Команди в Linux зазвичай слідують певному синтаксису, який складається з декількох компонентів. Щоб зрозуміти, як працює команда, важливо розуміти роль кожного елемента. Середньостатистична команда в Linux виглядає приблизно так:

tar -czvf archive.tar.gz folder

Де:

  • tar - це назва самої програми або утиліти, яку ви хочете запустити. У нашому прикладі це tar - утиліта для створення та вилучення архівів у Linux. У цьому випадку вона використовується для створення архіву з каталогу.
  • czvf – після команди можуть слідувати різні аргументи, які уточнюють, як програма має працювати. Аргументи зазвичай починаються з одного або двох дефісів і складаються з літер (або слів). У прикладі -czvf це цілий набір аргументів, і кожен з них виконує конкретне завдання і може бути скомбінований один з одним.
  • archive.tar.gz і folder – після команди та її аргументів йдуть змінні, які являють собою дані, які ви хочете обробити командою. У прикладі archive.tar.gz - це назва нашого майбутнього архіву, а folder - каталог або файл, який буде архівований.

Як можна побачити, змінні ми виділили окремо. Так само ми виділятимемо їх і далі у всіх прикладах.

Як переглянути детальну інформацію про команду прямо в терміналі?

Синтаксис побудови команд в Linux напрочуд варіативний - щоб описати всі параметри навіть базових команд неодмінно пішло дуже багато часу та тексту. Якщо Ви хочете ознайомитися з усіма параметрами без пошуку відповідної документації, це можна зробити прямо в терміналі.

  • man і --help. Щоб дізнатися більше про будь-яку команду в Linux, можна використовувати команду `man’ (manual). Вона показує посібник із використання команди:

  • Приклад:

man ls

Виведе докладний посібник з команди ls.

  • Альтернативно, більшість команд підтримують прапор --help, який також надає коротку інформацію про команду.
ls --help

Вивід
Usage: ls [OPTION]... [FILE]...
List information o the FILEs (the current directory by default).
Sort entries alfabetically якщо не -cftuvSUX nor --sort is specified.

Mandatory arguments до довгих опцій є mandatory for short options too.
 -a, --all do not ignore entries starting with .
 -A, --almost-all do not list implied . and ..
 --author with -l, print the author of each file
 -b, --escape print C-style escapes for nongraphic characters
 --block-size=SIZE with -l, значок розмірів SIZE when printing them;
 e.g., '--block-size=M'; see SIZE format below
 -B, --ignore-backups do not list іmplied entries ending with ~
 -c with -lt: sort by, and show, ctime (time of last
 modification of file status information);
 with -l: show ctime and sort by name;
 іншіwise: sort by ctime, newest first
...

У Linux для навігації файлової системи використовується кілька ключових команд. Основною командою для переміщення між каталогами є cd (change directory).

Приклади використання:

  • Перейти до домашнього каталогу користувача:
cd ~
  • Перейти до батьківського каталогу (на рівень вище):
cd ..
  • Перейти до конкретного каталогу:
cd /home/user/documents
  • Щоб дізнатися, в якому каталозі ви знаходитесь, використовуйте команду pwd (print working directory). Це корисно, якщо ви заплуталися у структурі каталогів:
pwd

Виведе повний шлях до поточного каталогу, наприклад /home/user.

Управління файлами та каталогами

Linux надає кілька команд для роботи з файлами та каталогами. Ось основні з них:

  1. ls — відображає вміст каталогу.
  • Просте використання:
ls
  • Для детального списку з правами, власниками та розмірами:
ls -l
  • Для відображення прихованих файлів (починаються з точки):
ls -a
  • ls це хороший приклад команди, де кобмінація аргументів призводить до значного покращення зручності використання. Команда ls -lha не тільки покаже всі директорії та файли, але також встановлені для них права та користувача-власника разом із вагою файлів у зручному для читання форматі:
ls -lha

Вивід
total 140K
drwxr-xr-x 23 root root 4.0K Dec 18 07:01 .
drwxr-xr-x 23 root root 4.0K Dec 18 07:01 ..
-rw------- 1 root root 13K Dec 6 2018 aquota.group
-rw------- 1 root root 13K Dec 6 2018 aquota.user
drwxr-xr-x 2 root root 4.0K Oct 16 06:53 bin
drwxr-xr-x 3 root root 4.0K Dec 18 07:01 boot
drwxr-xr-x 4 root root 4.0K Apr 5 2016 build
-r--r--r-- 1 root root 11 Oct 12 2015 .codepage
drwxr-xr-x 16 root root 3.8K Dec 13 06:45 dev
drwxr-xr-x 147 root root 12K Jan 8 06:26 etc
drwxr-xr-x 2 root root 4.0K Jun 17 2017 home
lrwxrwxrwx 1 root root 33 Dec 18 07:00 initrd.img -> boot/initrd.img-5.4.0-204-generic
lrwxrwxrwx 1 root root 33 Dec 18 07:01 initrd.img.old -> boot/initrd.img-5.4.0-200-generic
drwxr-xr-x 22 root root 4.0K May 21 2024 lib
drwxr-xr-x 2 root root 4.0K May 30 2024 lib64
drwx------ 2 root root 16K Sep 29 2015 lost+found
drwxr-xr-x 3 root root 4.0K Sep 29 2015 media
drwxr-xr-x 2 root root 4.0K Dec 12 2018 mnt
drwxr-xr-x 3 root root 4.0K Apr 19 2021 opt
dr-xr-xr-x 180 root root 0 Dec 2 14:18 proc
drwx------ 7 root root 4.0K Jan 10 11:54 root
drwxr-xr-x 33 root root 1.1K Jan 10 11:54 run
drwxr-xr-x 2 root root 12K Oct 8 06:43 sbin
drwxr-xr-x 3 root root 4.0K Oct 6 2015 srv
dr-xr-xr-x 13 root root 0 Dec 2 14:18 sys
drwxrwxrwt 14 root root 4.0K Jan 10 12:09 tmp
drwxr-xr-x 12 root root 4.0K Oct 20 2023 usr
drwxr-xr-x 14 root root 4.0K Dec 13 2023 var
lrwxrwxrwx 1 root root 30 Dec 18 07:00 vmlinuz -> boot/vmlinuz-5.4.0-204-generic
lrwxrwxrwx 1 root root 30 Dec 18 07:01 vmlinuz.old -> boot/vmlinuz-5.4.0-200-generic
  1. cp — копіює файли та каталоги.
  • Копіювання файлу:
cp file.txt /home/user/Documents/
  • Копіювання каталогу (з опцією -r для рекурсивного копіювання):
cp -r folder /home/user/Documents/
  1. mv — переміщує або перейменовує файли.
  • Переміщення файлу:
mv file.txt /home/user/Documents/
  • Перейменування файлу:
mv oldname.txt newname.txt
  1. rm — видаляє файли чи каталоги.
  • Видалення файлу:
rm file.txt
  • Видалення каталогу та всіх його вмістів файлів (з опцією -r):
rm -r folder

5. touch — створює порожній файл або оновлює тимчасову позначку існуючого файлу.

  • Створення файлу:
touch newfile.txt

Управління правами доступу

У Linux важливою частиною роботи з файлами є керування правами доступу. Використовується команда chmod для зміни прав доступу та chown для зміни власника файлів.

1. chmod — змінює права доступу до файлів та каталогів.

  • Щоб надати власнику повний доступ (читання, запис, виконання), групі та іншим користувачам використовувати:
chmod 755 file.txt

Тут 7 означає права на читання, запис та виконання (rwx) для власника, 5 - на читання та виконання (rx) для групи, та 5 – для інших.

2. chown — змінює власника та групу файлу.

  • Для зміни власника та групи файлу:
chown user:group file.txt

Моніторинг системи

Для моніторингу роботи системи та поточних процесів використовується кілька корисних команд:

Порада: детальніше питання моніторингу навантаження та процесів вже описано в іншій нашій статті.

1. top — показує поточні процеси, завантаження системи та пам’ять.

  • Приклад:
top
Утиліта TOP
Зовнішній вигляд утиліти TOP

Щоб вийти з режиму моніторингу, натисніть q.

2. ps — відображає список поточних процесів.

  • Для відображення всіх процесів:
ps aux

3. df — показує інформацію про доступний та використаний простір на диску. Більш детально описано у наступній статті.

  • Для отримання інформації про диски:
df -h

Вивід
Filesystem Size Used Avail Use% Mounted on
udev 956M 0 956M 0% /dev
tmpfs 198M 1.5M 196M 1% / run
/dev/vda1 60G 12G 48G 19% /
tmpfs 986M 0 986M 0% /dev/shm
tmpfs 5.0M 0 5.0M 0% /run/lock
tmpfs 986M 0 986M 0% /sys/fs/cgroup

4. free — показує інформацію про пам’ять.

  • Для отримання інформації про оперативну та своп-пам’ять:
free -h

Вивід
              total        used        free      shared  buff/cache   available
Mem:          1.9Gi       543Mi       222Mi       3.0Mi       1.2Gi       1.2Gi
Swap:            0B          0B          0B

Розвинуті команди

Існує безліч більш розвинених команд з нескінченними варіантами побудови запитів. Їх у цій вступній статті ми не можемо описати детально, але найбільш поширені заслуговують на згадку:

1. su та sudo — команди для виконання дій від імені іншого користувача, найчастіше — суперкористувача root. Це дуже важливі команди, використання яких часто обов’язково для встановлення пакетів або виконання інших дій, що вимагають права суперкористувача.

  • su (substitute user) дозволяє перемикатися на іншого користувача, запитуючи його пароль. Приклад:
su username

Щоб перейти до root, просто виконайте su і введіть пароль root.

  • sudo дозволяє виконати одну команду від імені іншого користувача (за замовчуванням – root), запитуючи пароль для її виконання. Приклад:
sudo command

2. grep та — пошук тексту у файлах.

  • Приклад:
grep "search_term" filename

3. find — пошук файлів у системі. Вона детальніше описана в наступній статті.

  • Приклад:
find /home/user -name "*.txt"

4. tar — архівування та розархівування файлів. Більш детально описано в наступній статті.

  • Приклад для створення архіву:
tar -czvf archive.tar.gz folder
  • Приклад для розархівування:
tar -xzvf archive.tar.gz

5. wget — завантаження файлів по URL.

  • Приклад:
wget http://example.com/file.zip

6. curl — надсилання HTTP-запитів та завантаження даних.

  • Приклад для отримання вмісту веб-сторінки:
curl http://example.com

7. nano — текстовий редактор для командного рядка.

  • Відкриття файлу:
nano file.txt
Термінал NANO
Зовнішній вигляд текстового редактора nano

Для збереження змін: Ctrl+O, для виходу: Ctrl+X

8. alias — створення псевдонімів для команд.

  • Приклад для створення псевдоніма:
alias ll="ls-l"

9. history — перегляд історії команд, що були введені.

  • Приклад:
history

Вивід
 1 nginx -v
 2 mc
 3 ls
 4 cd /
 5 ls -a
 6 ls -l
 7 ls -a
 8 top
 9 ls --help
 10 ls -lah
 11 ls -lha
 12 cd /
 13 ls -lha
 14 df -h
 15 ip a
 16 sudo systemctl restart mysql
 17 history

10. shutdown та reboot — вимикання та перезавантаження системи.

  • Для вимикання:
sudo shutdown now
  • Для перезавантаження:
sudo reboot

11. ip — керування мережевими інтерфейсами.

  • Приклад для відображення поточних налаштувань:
ip a

Вивід
1: lo: <LOOPBACK,UP,LOWER_UP> mtu 65536 qdisc noqueue state UNKNOWN group default qlen 1000
 link/loopback 00:00:00:00:00:00 brd 00:00:00:00:00:00
 inet 127.0.0.1/8 scope host lo
 valid_lft forever preferred_lft forever
 inet6 ::1/128 scope host
 valid_lft forever preferred_lft forever
2: eth0: <BROADCAST,MULTICAST,UP,LOWER_UP> mtu 1500 qdisc fq_codel state UP group default qlen 1000
 link/ether 52:64:00:ae:72:73 brd ff:ff:ff:ff:ff:ff
 inet 37.72.135.99/24 brd 37.72.135.255 scope global eth0
 valid_lft forever preferred_lft forever
 inet6 2afc:f11::13:14/112 scope global
 valid_lft forever preferred_lft forever
 inet6 fe80::5064:ff:feae:7273/64 scope link
 valid_lft forever preferred_lft forever

12. mount та umount — монтування та розмонтування файлових систем.

  • Приклад монтування:
sudo mount /dev/sda1 /mnt
  • Приклад розмонтування:
sudo umount /mnt

Використання sudo mount без аргументів виведе детальну інформацію про всі примонтовані пристрої:

Вивід
sysfs on /sys type sysfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
proc on /proc type proc (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
udev on /dev type devtmpfs (rw,nosuid,noexec,relatime,size=978072k,nr_inodes=244518,mode=755)
devpts on /dev/pts type devpts (rw,nosuid,noexec,relatime,gid=5,mode=620,ptmxmode=000)
tmpfs on /run type tmpfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,size=201860k,mode=755)
/dev/vda1 on / type ext4 (rw,relatime,quota,usrquota,grpquota,errors=remount-ro)
securityfs on /sys/kernel/security type securityfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
tmpfs on /dev/shm type tmpfs (rw,nosuid,nodev)
tmpfs on /run/lock type tmpfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,size=5120k)
tmpfs on /sys/fs/cgroup type tmpfs (ro,nosuid,nodev,noexec,mode=755)
cgroup2 on /sys/fs/cgroup/unified type cgroup2 (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,nsdelegate)
cgroup on /sys/fs/cgroup/systemd type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,xattr,name=systemd)
pstore on /sys/fs/pstore type pstore (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
none on /sys/fs/bpf type bpf (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,mode=700)
cgroup on /sys/fs/cgroup/devices type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,devices)
cgroup on /sys/fs/cgroup/hugetlb type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,hugetlb)
cgroup on /sys/fs/cgroup/perf_event type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,perf_event)
cgroup on /sys/fs/cgroup/cpuset type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,cpuset)
cgroup on /sys/fs/cgroup/blkio type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,blkio)
cgroup on /sys/fs/cgroup/rdma type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,rdma)
cgroup on /sys/fs/cgroup/freezer type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,freezer)
cgroup on /sys/fs/cgroup/pids type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,pids)
cgroup on /sys/fs/cgroup/net_cls,net_prio type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,net_cls,net_prio)
cgroup on /sys/fs/cgroup/cpu,cpuacct type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,cpu,cpuacct)
cgroup on /sys/fs/cgroup/memory type cgroup (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime,memory)
systemd-1 on /proc/sys/fs/binfmt_misc type autofs (rw,relatime,fd=29,pgrp=1,timeout=0,minproto=5,maxproto=5,direct,pipe_ino=12726)
hugetlbfs on /dev/hugepages type hugetlbfs (rw,relatime,pagesize=2M)
mqueue on /dev/mqueue type mqueue (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
debugfs on /sys/kernel/debug type debugfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
tracefs on /sys/kernel/tracing type tracefs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
fusectl on /sys/fs/fuse/connections type fusectl (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)
configfs on /sys/kernel/config type configfs (rw,nosuid,nodev,noexec,relatime)

13. rsync — синхронізація та резервне копіювання файлів. Більш детально описано у нашій статті.

  • Приклад для копіювання:
rsync -av source/ destination/

14. mc — консольний файловий менеджер з інтерфейсом у стилі Norton Commander, який спрощує керування файлами та каталогами.

  • Приклад:
mc
Термінал MC
Зовнішній вигляд файлового менеджера MC

Особливості:

  • Дві панелі для зручної навігації по файловій системі.
  • Можливість копіювати, переміщати, видаляти файли, змінювати права доступу та редагувати текстові файли.
  • Підтримка роботи з архівами, FTP, та SSH.
  • Навігація здійснюється клавішами стрілок та функціональними клавішами (наприклад, F5 для копіювання, F8 для видалення).

Термінал — це потужний інструмент для роботи з Linux, і чим більше ви ним користуватиметеся, тим швидше освоїтеся. У багатьох випадках використання команд у терміналі значно швидше, ніж через графічний інтерфейс. Не бійтеся помилок, вони легко поправні. Головне – починати!

На закінчення

Linux - це безмежний океан можливостей, і в цій подорожі не буде кінця.

Linux пропонує високий рівень контролю та безпеки, а також свободу налаштування, що робить його ідеальним вибором для розробників, системних адміністраторів та ентузіастів. Простий доступ до потужних інструментів та утиліт командного рядка дозволяє працювати швидше та ефективніше.